(проект тощо)

1. n

1) тяга

2) витягування; вихоплювання

3) принада (для глядачів); окраса програми

4) розм. провокаційне запитання (зауваження)

5) жеребкування; лотерея; жереб; виграш

6) молодий пагін

7) амер. шухляда (комода)

8) спорт. нічия, гра в нічию

9) басейн (ріки)

10) амер. лощина

2. v (past drew; p.p. drawn)

1) тягти, тягнути; волочити; волокти

2) підсувати; підтягувати

3) привертати, притягувати; збирати

4) наближатися, підтягуватися

5) натягати; витягувати

6) привертати (увагу)

7) висмикувати, виривати

8) відбирати, відокремлювати, вибирати

9) спорт. скорочувати відстань, наздоганяти; наближатися

10) спорт. зводити внічию

11) запинати, завішувати; опускати (завісу)

12) одержувати (відповідь, інформацію)

13) тягти (кидати) жереб

14) здобувати, діставати

15) втягувати, вдихати

16) розгорятися

17) відводити (воду)

18) цідити, націджувати

19) брати (кров)

20) настоюватися (про чай)

21) виловлювати (рибу)

22) очищати, злущувати лузгу

23) креслити, малювати; рисувати

24) проводити лінію (риску)

25) складати, накреслювати (проект тощо)

* * *

1) тяга; витягування, витаскування; вихоплювання; aмep. затягування ( сигаретою)

2) те, що подобається, приваблює глядачів; принада

3) провокаційне зауваження, провокаційне питання; той, хто намагається спровокувати співрозмовника на необережне зауваження; той, хто допитується, випитує; той, хто легко піддається на провокацію; той, хто легко проговорюється, обмовляється; базіка

4) жеребкування; лотерея

5) витягнутий жереб; виграш

6) молодий пагін, пагін солодкої картоплі

7) aмep.; дiaл. висувний ящик комода

8) cпopт. гра внічию, нічия

9) aмep. розвідна частина мосту

10) басейн ( ріки)

11) aмep. лощина

12) рикошет (у біліарді; тж. draw shot)

13) тex. прокатка ( металу)

1) (drew; drawn)

2) тягти, волочити; тягтися, волочитися

3) (near, close, etc.) підсувати; підтягувати; наближати; (near, close, etc.) підсуватися; підтягуватися; наближатися; (to, toward, into, etc.) переміщати, пересувати ( в яке-небудь положення); (to, toward, into, etc.) переміщатися, пересуватися ( в яке-небудь положення)

4) натягувати; витягувати; натягуватися; витягуватися

5) залучати, привертати; збирати (аудиторію, слухачів); приваблювати глядачів, слухачів; мати успіх; cпopт. відтягувати на себе ( супротивника) (тж. draw in, draw off)

6) витягати (цвях, карту з колоди); висмикувати, виривати ( зуб); вихоплювати ( зброю); добувати ( руду)

7) примусити діяти, говорити; вивести з рівноваги; зондувати, прощупувати; провокувати

8) відбирати, відділяти; виділяти, вибирати

9) cпopт. (on, upon) наганяти, наздоганяти; скорочувати віддаль, розрив

10) cпopт. зводити, закінчувати внічию; не отримувати переваги 2

11) затягувати, запинати або відкривати, розсовувати (занавіску, фіранку)

12) отримувати (відповідь, підтвердження); добувати (відомості, інформацію); черпати ( натхнення); мати, отримувати, діставати ( урок); тягти, кидати ( жереб); здійснювати жеребкування; тягти, витягати ( лотерейний квиток)

13) кapт. виманювати, витягувати ( козирі)

14) отримувати (зарплату, відсотки)

15) брати ( гроші з рахунку)

16) викликати (сльози, оплески); викликати, накликати (лихо, нещастя; тж. draw on, draw upon, draw down)

17) втягувати, вдихати (повітря; тж. draw in); мати тягу (про трубу, піч); тex. всмоктувати ( про повітродувку)

18) розгорятися ( про вогонь); розкурюватися (про сигару, цигарку)

19) забирати вітер ( про вітрило)

20) притягувати ( про магніт)

21) відводити ( воду); осушувати ( болото); cпeц. відводити, відбирати ( струм); осушуватися, піддаватися осушуванню ( про болото)

22) цідити, націджувати (пиво е т. п.; тж. draw off); наповнювати ( посудину); спорожняти ( посудину)

23) виснажувати ( ґрунт); ссати

24) пускати ( кров); брати ( кров на аналіз); відтягувати ( гній); призводити до дозрівання ( нариву)

25) настоювати (чай, трави); настоюватися (про чай, трави)

26) виловлювати ( рибу); проходити річку ( з бреднем); ловити ( дичину); прочісувати ( ліс)

27) потрошити ( птицю)

28) відокремлювати від лушпиння, лузги; очищати ( зерно)

29) миcл. (звич. after, on) переслідувати ( дичину) по запаху, іти по запаху (про собаку; тж. draw on)

30) миcл. виганяти; витягувати (лисицю, борсука) з нори

31) cпopт. переводити ( м'яч)

32) мop. мати ( яку-небудь) осадку ( про судно)

33) метал. тягти, волочити; розплющувати; кувати

34) метал. відпускати ( сталь)

35) в'язати, стягати

1) малювати; представляти, зображувати, змальовувати

2) креслити, викреслювати (тж. draw out)

3) проводити (лінію, риску; тж. draw out)

4) проводити (порівняння, паралель)

5) складати, накидати (проект; тж. draw out, draw up)

6) to draw on smb for smth виписувати тратту на чиє-небудь ім'я на певну суму

1. n

1) доповідь; повідомлення; звіт

2) звістка, повідомлення (у пресі тощо)

3) військ. донесення; рапорт; доповідь

4) запис судових рішень

5) pl збірник судових рішень

6) чутка, поговір

7) репутація, слава

8) табель успішності (тж report card)

9) звук вибуху (пострілу)

2. v

1) повідомляти; розповідати; описувати, змальовувати

2) робити офіційне повідомлення; робити офіційний висновок; доповідати; подавати звіт

3) військ. доповідати, повідомляти

4) складати звіт; звітувати; давати репортаж

5) працювати репортером (кореспондентом)

6) передавати почуте

7) скаржитися (на когось); висувати обвинувачення

8) висловлювати свою думку (про — on, upon, of)

9) з'являтися, прибувати (кудись — to, для чогось — for)

* * *

1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)

2) поголос, чутки

3) репутація, слава

4) табель успішності

5) звук вибуху, пострілу

1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати

2) складати, поміщати звіт ( у газеті); давати репортаж; працювати репортером або кореспондентом

3) передавати почуте

4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватися

5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)

6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні

I n рівний поділ голосів

II v (drew, drawn)

1. отримувати (відповідь, підтвердження тощо)

2. добувати (відомості, інформацію)

3. отримати урок, зробити висновок

- to draw denunciation from a country отримати осуд з боку якоїсь держави

- to draw up складати (документ, проект тощо)

- to draw up the agenda скласти/ підготувати/ розробити порядок денний

- to draw up a formal order of priority встановити формальний порядок черговості

- to draw up in general terms сформулювати в загальному/ в загальних термінах

- to draw up a programme скласти програму

- to draw up recommendations розробити/ скласти рекомендації

1. не обмежений у часі

2. не кінцевий; що допускає зміни і поправки (про про позицію, проект тощо)

- open-ended agreement безстрокова угода

- open-ended page сторінка оглядових статей/ політичних коментарів

- open-ended question питання, що допускає різне тлумачення/ різні відповіді тощо

- the discussions were open-ended переговори не дали певного результату

- project agreement

1. n

1) організатор; упорядник, улаштовувач; ініціатор

2) спонсор; автор проекту резолюції (ООН тощо); держава, що запропонувала проект резолюції

3) особа, що фінансує певний захід (організацію тощо)

4) фірма, що замовляє радіопрограму (телепередачу) з рекламною метою

5) поручитель

6) опікун; заступник

7) хрещений батько; хрещена мати

2. v амер.

1) фінансувати певний захід (організацію, радіопередачу, телепрограму тощо); субсидувати

2) підтримувати; влаштовувати, організовувати

3) пропонувати, вносити (проект резолюції); висувати (кандидатуру тощо)

4) ручитися (за когось)

* * *

1) поручитель

2) спонсор; фірма, яка замовляє радіо- або телепрограму в рекламних цілях, рекламодавець

3) організатор; ініціатор

4) спонсор, автор проекту резолюції ( ООН); держава, яка запропонувала проект резолюції

5) хрещений батько; хрещена мати

1) ручатися

2) фінансувати, субсидіювати який-небудь захід, організацію, радіо- або телепередачу

3) підтримувати, влаштовувати, організовувати

4) пропонувати, вносити ( проект резолюції); висувати (проект, кандидатуру)

I n

1. спонсор, автор проекту, резолюції (ООН тощо), держава/ яка запропонувала проект резолюції

2. організатор, ініціатор

3. особа чи організація, що фінансує захід

- principal sponsors of the draft resolution основні автори проекту резолюції

- sponsor of a campaign організатор кампанії

- sponsor of a draft resolution держава чи особа, яка запропонувала проект резолюції

- to associate oneself with the sponsor s of the draft resolution приєднатися до числа авторів проекту резолюції

- to become a sponsor of the draft resolution приєднатися до числа авторів проекту резолюції

- to join the sponsor sof the draft resolution приєднатися до числа авторів проекту резолюції

II v

1. пропонувати, вносити (проект резолюції тощо), висувати (кандидатуру тощо)

2. організовувати, влаштовувати

3. фінансувати захід тощо

- to sponsor a draft resolution запропонувати проект резолюції

1. резолюція; рішення

2. вирішення, розв'язання (проблеми тощо)

- amended draft resolution проект резолюції з внесеними поправками

- combined draft resolution об'єднаний проект резолюції

- complementary draft resolutions взаємодоповнюючі/ які доповнюють одне одного проекти резолюції

- composite draft resolution узагальнений проект резолюції

- comprehensive draft resolution загальноохоплюючий/ вичерпний проект резолюції

- concise draft resolution короткий/ стислий проект резолюції

- concurrent resolution постанова Конгресу, прийнята окремо обома палатами (закон не є дійсним до підписання президентом, США)

- draft resolution проект резолюції

- final draft resolution остаточний проект резолюції

- joint draft resolution спільний проект резолюції

- narrow draft resolution проект резолюцій, який охоплює вузьке коло питань; вузький за охопленням ряду питань проект резолюцій

- original draft resolution початковий проект резолюції

- revised draft resolution переглянутий/ виправлений проект резолюції

- substitute resolution резолюція замість запропонованої

- resolution of a conflict вирішення/ розв'язання конфлікту

- resolution of dispute вирішення суперечки

- resolution in favour of smth. резолюція на користь чогось

- approval of a draft resolution затвердження/ схвалення проекту резолюції

- implementation of a resolution виконання резолюції

- to abstain on a resolution утриматися при голосуванні за резолюцію

- to accept a resolution приймати резолюцію

- to adopt a resolution приймати резолюцію

- to approve a resolution ухвалити резолюцію

- to carry a resolution приймати резолюцію

- to cast votes upon a draft resolution провести голосування стосовно проекту резолюції

- to commend a draft resolution to the committee передати проект резолюції комісії

- to comply with the resolution діяти відповідно до резолюції, виконувати резолюцію

- to co-sponsor a draft resolution бути співавтором проекту резолюції

- to defy a resolution ігнорувати резолюцію

- to endorse a resolution ухвалити резолюцію

- to introduce a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to merge together several draft resolutions об'єднати декілька проектів резолюції

- to move a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to pass a resolution приймати резолюцію

- to second a resolution підтримувати резолюцію

- to sponsor a draft resolution бути автором проекту резолюції

- to submit a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to support a resolution підтримувати резолюцію

- to veto a resolution накласти вето на резолюцію

- to water down a resolution пом'якшити/ спростити резолюцію

- General Assembly Resolution 1514 (XV) of 15 December 1960 Резолюція 1514 (XV) Генеральної Асамблеї від 15 грудня 1960 року

- Security Council Resolution 253 (1968) of 29 May, 1968 Резолюція 253 (1968) Ради Безпеки від 29 травня 1968 року

1) оволодівати (увагою тощо); поглинати, забирати (час, увагу)

2) pass. to be engrossed in (by) smth. бути захопленим (зайнятим) чимсь, бути заглибленим у щось

3) писати крупним почерком; переписувати начисто

4) амер. складати остаточний проект (закону тощо)

5) збільшувати (ся), розширювати (ся)

6) товстіти

7) скуповувати, зосереджувати у своїх руках (товар); монополізувати

8) с.г. нагулювати (вагу)

9) відгодовувати (тварин)

* * *

1) заволодівати ( увагою); поглинати, захоплювати, займати (час, увагу)

2) писати крупним круглим почерком; переписувати начисто; переписувати документ, надаючи йому юридичної форми

3) aмep. створювати остаточний проект (закону, постанови)

4) скуповувати, зосереджувати у своїх руках ( товар); монополізувати

5) збільшувати, розширювати; збільшуватися, розширюватися; товстішати

1. n

1) робота; дія

2) експлуатація; розробка

3) обробка

4) часто pl гірн. виробки

5) проведення плавлення (плавки)

6) система обслуговування

7) військ. результат операцій

8) рух (води)

9) сіпання (м'язів тощо)

10) бродіння (пива тощо)

2. adj

1) працюючий; трудовий; що працює

2) робочий (про худобу)

3) придатний для роботи; пов'язаний з роботою (працею)

4) діючий; робочий

5) експлуатаційний

6) поет. бурхливий (про море)

* * *

1) робота, дія, функціонування

2) експлуатація

3) оброка

4) pl гірськ. вироблення; розробка

5) метал. Ведення плавки

6) режим роботи

7) вiйcьк. результат операцій

8) рух ( води)

9) бродіння (пив;)

10) посмикування мускулів обличчя

1) що дозволяє здійснювати роботу

2) що сприяє роботі

3) відведений для роботи

4) придатний для роботи

5) пов'язаний з роботою

6) що працює

7) cпeц. діючий; робочий

8) пoeт. що бушує ( про море)

9) що смикається ( про щоку)

ДИСКУРС ( від лат. discursus - бесіда, розмова) - 1) Д. в логіці - це міркування, тобто послідовність логічних ланок, кожна з яких залежить від попередньої і зумовлює наступну. 2) Д. - у новоєвропейській метафізиці - це вид пізнання, опосередкованого універсумом апріорних форм чуттєвості і розуму. Д. тут протиставляється інтелектуальній інтуїції, тобто безпосередньому умоспостереженню істини. 3) Д. - у сучасній філософії - це "розмова", "бесіда", "мовне спілкування", "мовленнєва практика" будьякої спільноти, яка опосередкована універсумом лінгвістичних знаків, соціальних інститутів, культурних символів. В Д. не завжди переважає порядок, цілеспрямованість, регламентованість поведінки його учасників. Д. можливі навіть тоді, коли полярно орієнтовані співучасники, які стикаються і протиборствують в них, відкидають будь-які загальнообов'язкові дисциплінарні правила поведінки, що уніфікують їх. Принцип сумірності не обов'язковий для мультиверсума різноманітних Д. Відмова від принципу сумірності характерна не тільки для сучасних постмодерністів, а й для таких антифундаменталістів, як Дьюї, Вітгенштайн, Куайн, Селларс, Девідсон. Всі вони розглядають пошук сумірності Д. як утопічний проект. Д. є нормальним, якщо він провадиться всередині прийнятого набору угод, які дозволяють відповісти на такі питання: 1) Що належить вважати релевантним у відношенні до справи? 2) Що означає відповісти на питання, яке обговорюється в дискурсі? 3) Що належить визнавати як задовільне заперечення, аргумент, довід тощо? Д. вважається аномальним, якщо його співучасники або взагалі відмовляються прийняти згаданий вище набір угод, або вони незнайомі з раніше прийнятим набором конвенцій. Результатом аномального Д. може бути будь-що - від нісенітниці до інтелектуальної революції. На відміну від метафізики Модерну, філософський постмодерн не визнає нормальні Д. як більш привілейовані, ніж аномальні. Д. можуть бути або формалізованими, або неформалізованими. В обох випадках в них здійснюється діалог (полілог) багатьох співучасників, серед яких можуть бути і носії штучного інтелекту (комп'ютери, комп'ютерні мережі тощо). В процесі розгортання Д. відбувається не тільки установлення міжсуб'єктних зв'язків сторін, які діалогізують, а й розхитування, розмивання, стирання того, що їх розмежовує. Власне тому постмодерністи розглядають відкриті (аномальні) Д. як способи здійснення деконструктивних процесів. В добу постмодерну поняття Д. стають повсюдно вживаними. Проникаючи в усі сфери культури (мистецтва, науки, політики тощо), демонструючи свою плідність у вирішенні розмаїтих філософських проблем, вони створюють підставу для становлення особливої течії в філософському постмодерні - дискурс-аналізу.

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

Сартр, Жан-Поль (1905, Париж - 1980) - франц. філософ, письменник, засновник атеїстичного екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне", "Екзистенціальні теорії емоцій" С. акцентує увагу на здатності свідомості відриватися від реальності, конституювати нереальне. "Очищаючи" свідомість від психологічних нашарувань та вмісту, що зумовлений сприйняттям реального, С. будує концепцію "чистої" свідомості, що є прозорою для самої себе. С. розрізняє види буття: "буття-в-собі", або предметне буття, та "буття-для-себе", або буття людської свідомості. "Буття-в-собі" характеризується абсолютною нерухомістю, пасивністю, непроникністю для свідомості тощо. Зустріч свідомості з байдужим буттям викликає почуття "нудоти". Предметне буття позбавлене будь-яких "людських" визначень, тому в ньому відсутній рух, становлення, активність тощо. Його єдине, але самодостатнє визначення таке: "Буття є те, що воно є". На відміну від "буття-в-собі", "буття-для-себе" відзначається абсолютною рухомістю, плинністю, активністю та порожнечею. Свідомість не має нічого субстанційного, вона існує лише в міру того, як з'являється. Свідомість - це "Ніщо" (негація, заперечення, запитання). У зовнішньому світі речей "Ніщо" виступає як "недостатність", "рідкісність" або як "щілина" чи "отвір". С. обґрунтовує "онтологізм", об'єктивність і самодостатність виявленої ним сфери "Ніщо", яка стає визначальною характеристикою людського буття. Хоча в основі людських актів знаходиться порожня інтенційність, дорефлективне cogito, інтенційні акти заповнюються речовинними, матеріальними компонентами, і, зрештою, зв'язок із дорефлективними актами свідомості втрачається. Свідомість сприймається як така, що сповнена образами, символами, "речами" світу, відповідно уявлення про внутрішній світ людини теж побудовано таким чином, ніби він змонтований із "речей", речоподібних "сутностей". Таке уявлення людини про себе та про мотиви вчинків С. називає "самообманом", який дозволяє людині уникати тривоги, що виникає тоді, коли їй раптом відкривається "істина", що вона сама є єдиною основою цінностей і значень світу, що центр світу проходить через неї. Саме через відчуття цієї "істини" відбувається становлення автентичного існування, справжнього буття, яке водночас несе в собі справжню гуманістичну спрямованість. Здатність людини привносити у світ "Ніщо" С. назвав "свободою", котра відповідно набуває того ж таки "онтологічного" статусу С. вобода тлумачиться С. як свобода вибору, але це вибір, що пов'язаний зі зміною орієнтації, поверненням до "справжнього" буття, автентичного, яке містить у собі первісну свободу, визначальну відповідальність за сенсотворчість, осмислення і означення світу. Тому свобода вибору не прив'язана до реальних речей Б. ільш того, завдяки реальним речам відбувається спроба уникнути "справжнього" буття, або автентичної свободі поведінки. З цим пов'язана концепція гуманізму С., де останній ототожнюється не з позитивними людськими якостями, а з автентичним ("справжнім") людським буттям, що містить у собі інтенційну свободу, сенсовибір, проективність, вихід за межі тощо. Гуманізм у такому означенні не містить набору "доброчесних", "доброчинних" якостей, а має певну спрямованість, проект, орієнтацію, зумовлені первісною, дорефлективною інтенціональністю людського буття. Пізніше С. прагнув врахувати вплив на людину як сімейних обставин, дитячих вражень (який вивчає екзистенціальний психоаналіз), так і суспільно-історичної практики (на чому акцентує увагу філософія марксизму).

[br]

Осн. тв.: "Нудота" (1938); "Мухи" (1946); "Екзистенціалізм є гуманізм" (1946); "Критика діалектичного розуму" (1960); "Ситуації" (1947 - 1975).

СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.

1. n

1) креслення, план

2) проект; ескіз; начерк, нарис; чернетка (документа тощо)

3) кін. варіант (кіносценарію)

4) фін. чек, тратта; одержання грошей за чеком (векселем)

5) відбір, відбирання

6) військ. набір; призов; вербування; призовний контингент

7) знижка на недовагу

8) тягло; упряж

9) тех. дуття, тяга

10) тех. тягове зусилля

11) розм. ущелина, міжгір'я

12) розм. струмок

2. v

1) робити ескіз (креслення), накреслити; складати план (проект, документ, законопроект); готувати чернетку

2) виділяти; відбирати; проводити відбір

3) військ. виділяти (команду); призивати (в армію)

4) цідити, відціджувати

5) позначати, маркірувати

* * *

1) план, креслення

2) проект; ескіз

3) eк. чек; тратта; отримання грошей по чеку

4) випробовувати; висувати високі вимоги

5) відбір

6) вiйcьк. набір; призов; вербування

7) = draught I 13,

8) = draught1 7

9) кoм. знижка на прогин

10) тяга, дуття; draft fan ексгаустер, димосос

11) тex. тяга, тягове зусилля; draft gauge тягомір

12) c-г причіпна скоба

13) = draught1 8

14) дiaл. ущелина; струмок

1) робити ескіз, накидати; складати план, проект

2) виділяти; відбирати; вибраковувати; вiйcьк. виділяти ( команду); вiйcьк. призивати

3) відціджувати

4) відмічати, маркувати

5) cпopт. триматися впритул за лідером на перегонах

1) проект; призов на військову службу, призов до армії; переводний вексель

2) укладати ( документ тощо); укладати проект; призивати на військову службу, призивати до армії

- drafted

•

- draft a law

1. n

1) задум; намір, план

2) часто pl злий замір (умисел)

3) рел. боже провидіння

4) мета

5) творчий задум, проект

6) креслення, ескіз, конструкція

7) малюнок, візерунок

8) дизайн; композиція

9) твір мистецтва

2. v

1) задумувати, замишляти; мати намір, планувати

2) призначати

3) складати план (схему), проектувати; конструювати

4) креслити; займатися проектуванням; бути конструктором (дизайнером)

5) створювати малюнок (візерунок, фасон тощо)

6) виконувати

7) збиратися поїхати (кудись)

8) називати, зазначати

* * *

1) задум; план; часто pl (лихий) намір; peл. боже провидіння, божественний промисл

2) мета, намір

3) ( творчий) задум; план, проект; планування; обч. проектування; конструювання

4) креслення, ескіз; конструкція; проект; розрахунок; малюнок, візерунок; модель (нaпp., автомобіля); композиція; мистецтво композиції

5) дизайн; зовнішній вигляд, виконання

6) твір мистецтва

1) задумувати; мати намір; планувати

2) призначати, відводити (для кого-небудь, чого-небудь)

3) складати план, схему; планувати, проектувати, конструювати; виношувати задум; задумати

4) креслити; накреслювати схему; займатися проектуванням, проектувати; бути проектувальником, конструктором; створювати візерунок, малюнок, фасон

5) створювати, виконувати (модель, картину)

6) збиратися поїхати

n фр.

проект (договору тощо)

* * *

1) план; проект

2) проект ( договору)